Корзина
+380973267924
Нозематоз бджіл в нуклеусних сім'ях
Контакты
"Медовый Рай"
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.
+38044525-70-75+380973267924
+38066694-30-81
+38063346-61-64
Анна, Алеся, Марина-консультанты.
УкраинаКиевул. Стратегическое шоссе,35 03028
Карта

Нозематоз бджіл в нуклеусних сім'ях

Нозематоз бджіл в нуклеусних сім'ях

У той же час, бджолярі всіх країн світу стурбовані станом здоров'я бджіл. Цьому питанню сьогодні приділяється багато уваги. Тому в наступній статті - дослідження стану нуклеусних сімей щодо нозематозу.

Протягом пасічного сезону в Україні реалізують більше ста тисяч маток. Їх розсилають на різні пасіки, як в середині країни, так і за її межами. Переважну більшість плідних бджоломаток отримують, використовуючи спеціальні нуклеусні вулики з мікросім’ями. Такі сімейки, як правило, працюють весь матковивідний сезон, який може тривати до 18 тижнів. За цей час матковод повинен отримати від них максимальну кількість плідних маток, яка часом в середньому по господарству складає 4 - 4,5 матки з одного маткомісця.
У той же час, бджолярі всіх країн світу стурбовані станом здоров'я бджіл. Цьому питанню сьогодні приділяється багато уваги. Тому ми провели дослідження стану нуклеусних сімей щодо нозематозу. Адже це одна з найпоширеніших хвороб дорослих бджіл. У зв'язку з цим, є велика небезпека появи збудника на будь-якій пасіці, і, якщо не проводи відповідних заходів її оздоровлення, втрати у продуктивності неминучі. В.Н. Мельник (1984) повідомляє, що показники продуктивності сімей, уражених нозематозом, у літній період, зазвичай, на 15 - 20% менші, ніж у здорових. Недобір валового меду в результаті впливу нозематозу може складати до 36,7%.
Нозематоз – інвазійне захворювання дорослих робочих бджіл, трутнів та маток, що викликається внутріклітинним паразитом Nosema apis. Це захворювання відоме переважній більшості пасічників. Відомі також заходи боротьби з ним. Однак, йому часто приділяють недостатньо уваги.
Якщо бджолина сім'я вийшла із зимівлі без явних клінічних ознак захворювання, то часто пасічник заспокоюється, і вважає, що його пасіка здорова і ніяких додаткових заходів з виявлення чи профілактики нозематозу проводити немає потреби. Часто така недооцінка патогенності паразита в етіології захворювання є помилковою, бо він здатен суттєво знижувати захисні сили організму бджіл.
Спори мікроспоридії досить стійкі в умовах оточуючого середовища. Так, наприклад, у трупах бджіл у лабораторних умовах вони зберігались від 4 місяців до 6 років, у ґрунті перед вуликами – від 44 днів до 2 років, на стільниках і у меді – 1,5-2 роки, у воді за температури 20°С – 90 - 113 днів.
Захворювання може протікати не тільки у явній, але і у прихованій формі. Якщо за гострого перебігу нозематозу бджолина сім'я гине за короткий проміжок часу (іноді залишається лише матка з незначною кількістю молодих бджіл), то при латентній (прихованій) формі – відмічається незначне ослаблення сімей. Однак, під впливом факторів зовнішнього середовища, хвороба може загостритись.
Збудник нозематозу вражає середню кишку бджіл. Перитрофічна мембрана середньої кишки оберігає епітеліальні клітини від механічних пошкоджень та проникнення збудника нозематозу крізь неї до клітин. Найщільніша вона у молодих бджіл до 12 - 14-денного віку. У старих, а також виснажених зимівлею комах перитрофічна мебрана не може досить ефективно захищати епітелій кишківника від шкідливих мікроорганізмів. Т.М. Єфіменко повідомляє про те, що 3- і 8-денні бджоли теж заражаються, однак розвиток паразита сповільнюється, і спороутворення починається відповідно на 17-ий і 12-ий день від моменту зараження.
Нозематоз характеризується вираженою сезонністю. На неблагополучній щодо нозематозу пасіці навесні, з появою розплоду, кількість бджіл, що захворіли, швидко зростає. Згідно досліджень ТС. Жданової, в цей час в бджолиному гнізді площі розплоду малі, температура в гнізді тримається біля 30 - 31 градуса. Такі температурні умови сприятливі для розвитку ноземи.
Джерелом збудника є хворі бджоли, а фактором розповсюдження – мед, перга, фекалії і загиблі від нозематозу комахи. Виникненню нозематозу сприяють недоброякісний мед з домішками паді, різкі коливання температури, висока вологість у вулику і зимівнику, тривала зимівля, нестача в гнізді корму і перги, тривала дощова погода, потрапляння в корм залишків пестицидів тощо.
Необхідно зважати і на той факт, що паразит ослаблює імунітет комахи-господаря, яка стає вразливішою для різних патогенних мікроорганізмів. Тому захворювання часто протікає одночасно з бактеріальними чи вірусними хворобами, що може змінювати класичну клінічну картину і значно ускладнює лікування бджіл.
Для дослідження бджіл на наявність у них спор Nosema apis, у серпні 2007 року ми відібрали проби живих бджіл від нуклеусних сімей. створених на початку травня. Ступінь ураженості визначали за методикою Ф.М. Алексеєнко із співавторами.
У дослідах були задіяні нуклеусні сім'ї трьох матковивідних пасік Мукачівського району Закарпаття. Всі вони були укомплектовані чотирьохмісними вуликами на дві рамки, розміром 1/4 від стандартної.
Температура повітря в період досліджень переважно трималася біля 30°С вдень та піднімалась до 25°С - вночі. Тобто, за таких погодних умов взяток практично був відсутнім, і бджіл на двох матковивідних пасіках протягом липня – серпня доводилося підгодовувати цукровим сиропом через 2 - 3 дні по 50 - 60 мл. На третій пасіці підгодівлі проводились один раз в 7 - 10 днів.
Наприкінці матковивідного сезону було досліджено 61 пробу живих бджіл із трьох нуклеусних парків. Результати обстеження показали, що за відсутності клінічних ознак, спори паразита були присутні у бджіл 60 нуклеусів. Це становило 98,4% від досліджених сімей. 3 них лише 23,3% мали слабку ступінь ураження.
Сильна ступінь ураження бджіл, коли у полі зору мікроскопа нараховували від 51 до 100 спор, була виявлена у 9,8% досліджених нуклеусних сімей.
Аналізуючи результати обстеження бджіл по пасікам, можна помітити деяку відмінність по ураженості їх бджіл нозематозом. Так, на матковивідній пасіці №1 майже 81% сімей мали середній і вищий ступінь ураженості, тоді як на пасіці №3 таких сімей було менше - 60%.
Стан всіх досліджених нами нуклеусних сімей щодо нозематозу є незадовільний. Подібна картина для звичайних сімей у серпні, без лікування, призвела б до фатальних наслідків під час зимівлі. Адже, найнебезпечнішим періодом у відносинах паразита з хазяїном, медоносною бджолою – є кінець зими, початок весни, що пов'язано із енергетичними затратами на зимівлю та виховання розплоду.
В деякій мірі пояснити сильну ураженість нуклеусних бджіл наприкінці матковивідного сезону можна тим, що в цей період у сім'ях знаходиться багато бджіл старшого віку, які, як відомо, в більшій мірі піддаються зараженню Nosema apis (нозематозом). Окрім того, найпоширеніший шлях передачі спор – аліментарний (пов'язаний із живленням), а в неприродно маленьких сім'ях - нуклеусах, процес перезараження особин відбувається швидше. Наявність збудника в такій кількості зумовлена і тим, що бджоли нуклеусів перебувають під постійним впливом стресових факторів, пов'язаних із нестійким мікрокліматом.
Отже, бджоломатки із уражених ноземою нуклеусів несуть собою серйозну загрозу для сімей, куди вони будуть підсаджуватись. Вони можуть бути носіями спор паразита, і таким чином стати джерелом заражения бджіл своїх нових сімей.
Значення встановлення і попередження нозематозу зростає, якщо зважати і на той факт, що в останні роки у європейської бджоли був виділений новий вид ноземи – Nozema caranae. У цьому відношенні важливим є те, що при звичайній світловій мікроскопії цього паразита не можна відрізнити від Nosema apis, яка вважається менш вірулентною для європейських бджіл, ніж N. сaranae.

 

За матеріалами журналу Пасіка

facebook twitter
Предыдущие статьи