Корзина
+380973267924
Бджільництво в Україні
Контакты
"Медовый Рай"
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.
+38044525-70-75+380973267924
+38066694-30-81
+38063346-61-64
Анна, Алеся, Марина-консультанты.
УкраинаКиевул. Стратегическое шоссе,35 03028
Карта

Бджільництво в Україні

Бджільництво в Україні

Україна – одна з провідних держав світу, що мають розвинене бджільництво. Бджільництво, незважаючи на проблеми у сфері тваринництва, зберегло себе як галузь, успішно витримало болісне входження нашого сільського господарства в ринкову економіку.

Україна – одна з провідних держав світу, що мають розвинене бджільництво. Сторінкою державності України є її світове визнання як батьківщини культурного бджільництва, заснованого працею основоположника прогресивних ідей у цій галузі, основоположника науки про бджільництво П. І. Прокоповича (1775-1850).
Україна дала світові видатних вчених-бджолярів: І. І. Корабльова, О. Х. Андріяшева, В. Ю. Шимановського, В. Ф. Ващенко, М. Л. Боровського, В. А. Нестерводського, М. Михалевича та ін
Бджільництво, незважаючи на всі проблеми тваринництва, зберегло себе як галузь, успішно витримало болісне входження нашого сільського господарства в ринкову економіку. Цьому, в основному, сприяло те, що приватний сектор у бджільництві становив 80%, і те, що в пасічники йшли і йдуть люди одержимі, для яких це і професія, і хобі на все життя.
Важливим показником господарської діяльності галузі є виробництво меду. Україна входить до п'ятірки країн – найбільших виробників цього продукту. Валове виробництво меду на пасіках усіх категорій господарств складає від 40 до 60 тис. т. Рекордний показник був у 2005 р. - 71 тис. т., 2006 р. - 75 тис. т.
В Україну на одну людину, споживання меду становить 1,2 кг. Більше споживають такі країни, як Греція (1,4 кг), Австрія (1,6 кг), і на рівні – Німеччина (1,1 кг). Не можна не відзначити, що Україна споживає свій мед, тоді як Австрія імпортує 31% меду, а Німеччина – 83%. Японія, в якій споживання меду на одну людину становить 0,3 кг, імпортує 93% меду і тільки 7% складає власне виробництво.
Відзначаючи прибутковість області, завдяки виробництву меду та інших продуктів бджільництва, слід зазначити, що найвищий прибуток забезпечується за рахунок запилення ентомофільних сільськогосподарських культур (в 15-20 разів перевищує прибуток від прямої продукції бджільництва).
В Україну висівається від 2,5 млн. га до 6 млн. га соняшнику, від 500 тис га до 1 млн. гречки, до 800 тис га ріпаку.
Формуючись у самостійну галузь народного господарства, бджільництво потребує комплексного підходу до свого розвитку, взаємозв'язку зі спорідненими й обслуговуючими галузями на підставі взаємовигідних економічних відносин і паритету цін. Перехід до ринкової економіки відкрив широкі можливості для розвитку бджільництва в господарствах різних форм власності і видів господарювання – у державних, колективних сільськогосподарських підприємствах, агропромислових об'єднаннях, фермерських і селянських господарствах, але ці можливості використовуються недостатньо.
За своїми особливостями бджільництво найбільш наближене до фермерства. Аналіз статистичних даних розвитку галузі в країні за останні 10-15 років свідчить, що приріст бджолиних сімей спостерігався, в основному, за рахунок приватного сектора, і тепер в ньому містять 87% бджіл. Програма розвитку селекційно-племінної роботи в бджільництві дасть можливість прискорити темпи розвитку господарств, що спеціалізуються на бджільництві, забезпечить господарську і наукову основу розвитку цієї галузі.
Разом з цим, не можна не відзначити той факт, що в Україні до 1995 р. було 5 млн. бджолосімей, і зараз ми повинні, відповідно до програми розвитку галузі бджільництва, до 2010 р. наростити чисельність бджолиних сімей до 5 млн. Тільки за такої чисельності ми зможемо забезпечити запилення ентомофільних сільськогосподарських культур, площа під які з кожним роком зростає. Якщо до 1995 р. їх загальна площа була 3-4 млн. га, то зараз тільки під соняшник площа становить до 6 млн. га.
До 1995 року управління областю здійснювала державна структура «Укрбджолопром», на зміну їй була створена громадська організація – Національна асоціація «Укрбджолопром», яка має представництва майже в усіх обласних центрах. Друга громадська організація «Товариство пасічників України» має обласні і районні представництва.
У 1989 р. був створений Інститут бджільництва, який у 2005 році отримав статус Національного наукового центру, фактично інститут приписав громадські організації до себе з тим, щоб хоча б трохи впливати на стан бджільництва в Україну.
В Україні зараз виходять три журнали з бджільництва: «Український пасічник», «Пасіка», «Пасічник». У радянські часи виходив один журнал «Бджільництво» на весь колишній СРСР.
Новинка! Які препарати для лікування бджіл забезпечують найвищі показники збереження бджіл і рентабельність пасіки.
Не можу не відзначити, що до 1930 року в Україну виходило 27 журналів з бджільництва.
У 2000 р. був прийнятий «Закон про бджільництво».
У 1995 р. Указом Президента запроваджено «День пасічника» 19 серпня.
Україна стала повноцінним членом міжнародних організацій «Апіславія» і «Апімондія».
Для поліпшення племінної роботи, і особливо з українськими бджолами, Міністерством аграрної політики створено чотири племзаводу: три – українських степових бджіл, і один – карпатських бджіл. Створено 11 племінних розплідників і 17 племінних пасік.
Створено Національний музей бджільництва при інституті, а також регіональний музей Прикарпаття у Стрию. В інституті побудована церква Спаса, освячена 19 серпня 2005 року.
У нашій країні з 2003 року здійснюється державна підтримка галузі бджільництва в двох напрямках – це виділення коштів на розвиток, збільшення кількості бджолосімей, і на селекцію.
Технічне забезпечення бджільництва. В радянські часи реманент для бджільництва Україні в основному постачався з Росії (м. Таганрог). Зараз пасічники повністю забезпечені обладнанням.
В Україні успішно працює фірма «Вісь» (м. Кіровоград), яка випускає понад 100 одиниць реманенту. Це платформи для кочівлі, медогонки, воскотопки, вулики, бджільницькі набори. Фірма «Мелісса» (м. Харків) випускає до 170 одиниць обладнання, «Хмельницьккмед» - пон =ад 50 одиниць, включаючи вулики, нуклеуси. Союз пасічників Житомирщини налагодив випуск дрібного реманенту.
Ветеринарне забезпечення галузі здійснює Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини (м. Харків) та державне підприємство «Скіф». Ветеринарне забезпечення можна вважати більш-менш достатнім, але пасічники прикордонних районів практикують закупівлі лікувальних препаратів в інших державах, оскільки намагаються вибрати з усіх препаратів найефективніші.
Наукове забезпечення галузі здійснюють Національний науковий центр «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича »(головне представництво, м. Київ), спеціалізовані кафедри бджільництва Національного аграрного університету (м. Київ) та Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького, а також кафедри інших вищих навчальних закладів сільськогосподарського спрямування (Львів, Суми, Біла Церква, Умань та інші міста). Основні напрями наукових розробок – селекційно-племінна робота з породами бджіл, технологія виробництва продуктів бджільництва, апітерапія, ветеринарне забезпечення. Репродукція племінного матеріалу здійснюється на чотирьох племінних бджолозаводах, а також на племпасіках і племінних бджоло розплідниках.
Фахівців з бджільництва з вищою освітою готує Національний аграрний університет (м. Київ) та Львівська академія ветеринарної медицини, з середньою освітою – Борзнянський, Чернятинський, Млинівський, Полтавський технікуми, та пасічників – спеціалізована школа в м. Гадяч Полтавської області та ряд профтехучилищ.
Сьогодні мені хотілося б відзначити наші проблеми, які, можливо, знайшли б своє рішення в наших спільних домовленостях. Це:
Ринок меду. Експорт у нас дуже низький.
Реалізація племінної продукції (матки, пакети).
Бджолина отрута, пилок та інша продукція.


Л. І. Боднарчук
Член - кореспондент УААН, професор
Директор Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича УААН »
Президент Спілки пасічників України
Глава Національної асоціації «Укрбджолопром»

 

facebook twitter
Предыдущие статьи